Огляд ринку праці агропромислового напрямку
Ринок праці в АПК.
Повномасштабна війна в Україні суттєво вплинула на агропромисловий напрямок, призвела до пошкодження та руйнування сільськогосподарських підприємств, інфраструктури, а також втрати доступу до земельних ділянок вздовж всієї лінії зіткнення.
Аналізуючи ситуацію, ми розподілили агросектор на 3 сегменти:
• Підприємства повного циклу, які включають в себе як виробництво, так і збут сільськогосподарської продукції;
• Підприємства збуту, зокрема, В2В продажів;
• Виробничі підприємства (без урахування виробництва продуктів харчування)
На діяльність підприємств повного циклу особливо впливають складнощі у закупівлі та експорті зернових через обмеження у роботі морських портів. Проте, у виробничих міжнародних компаній ситуація не є надкритичною, оскільки вони займаються імпортом та продажем насіння, засобів захисту рослин тощо, що зменшує їхню залежність від зовнішніх поставок. Компанії, які працюють з українськими дистриб’юторами, були змушені скоротити персонал, в основному на позиціях маркетингу, а також торгівельні команди, зокрема по напрямках продажу сільськогосподарської техніки та комплектуючих. Деякі підприємства, в тому числі ті, що займаються екструзією зерна і виробництвом олії, вимушено призупинили свою діяльність. Особливо це стосується Харківського регіону.
На ринку праці зараз практично відсутні позиції бренд-менеджерів, такі спеціальності тимчасово не актуальні для компаній – кошти на додаткову рекламу майже не виділяють, нові продукти виводяться вельми зрідка. При цьому зростає попит на територіальних менеджерів, супервайзерів та менеджерів з продажу.
Запити на вакансії в агронапрямку стали більш орієнтовані на імпорт продукції, серед найбільш актуальних - спеціалісти по роботі з клієнтами, логісти, спеціалісти з планування постачань. Це обумовлено тим, що велика кількість співробітників, особливо жінок, були змушені виїхати за кордон, й лише незначна частина з них знайшла роботу всередині міжнародних структур, на які вони працювали в Україні. Переважна більшість прийняли рішення звільнитися, адже працювати ефективно віддалено на деяких посадах залишається неможливим. Крім того, з’являються нові вакансії на тимчасову заміну працівників, які долучилися до лав ЗСУ, або не планують повертатися до України з-за кордону. Подекуди навіть спостерігається розширення штату через збільшення обсягів постачання.
Загалом по сегменту скорочення співробітників майже не відбувається – абсолютна більшість компаній продовжують працювати, підтримують працівників, виплачують заробітні плати в повному обсязі, а деякі навіть здійснюють виплати річних бонусів за результатами роботи.
Підприємства збуту, а в основному в цій сфері працюють чоловіки, в перші дні повномасштабного вторгнення активно допомагали співробітникам у релокації їхніх сімей закордон, орендували квартири та докладали чимало зусиль для їхньої підтримки. На жаль, частина з них втратили споживачів, що вплинуло на необхідність часткового або повного скорочення персоналу, особливо у східних регіонах країни.
У виробничому сегменті ситуація суттєво залежить від масштабу компанії: українські заводи-виробники, які наразі знаходяться в зоні окупації, у більшості – закриті через відсутність працівників. Також, на жаль, деякі бізнеси в Київській області були повністю знищені. Тим не менше, частина заводів була повністю відбудована, що дає додатковий привід для оптимізму на ринку.
Слід зазначити, що прийняття важливих рішень компаніями залежить від їхніх масштабів та внутрішніх положень. Незважаючи на повну втрату виробничих потужностей, подекуди компанії продовжують виплачувати заробітну плату ключовим працівникам, особливо топ-менеджменту, з надією відновити свою діяльність найближчим часом.
Ситуація з пошуком працівників зараз вимагає більше часу та зусиль з-боку рекрутерів. Зв'язок з кандидатами може бути втрачений, що потребує певного часу на його відновлення. Багато працівників не бажають переїжджати до інших регіонів чи міст через острахи втратити стабільну, надійну роботу. У західних регіонах України ситуація з пошуком працівників дещо краща. Як і до початку повномасштабної, вища заробітна плата залишається головним мотиватором для знаходження або зміни роботи. Частина компаній пропонують частково віддалений режим роботи для співробітників, робота яких пов'язана з імпортом/експортом продукції, але істотна частка вакансії все ще вимагає постійну присутність в офісі чи на виробництві.
Підсумовуючи викладене вище, повномасштабна війна продовжує негативно впливати на агропромисловий напрямок в Україні, тому виправлення ситуації може зайняти значний час та зусилля, але переважна більшість підприємств продовжує працювати на ринку, намагаючись забезпечити безпеку та стабільність для своїх співробітників у поточних умовах.
